ПОБАЧИМОСЬ З ТОГО БОКУ КОРДОНУ: СИМПОЗІУМ СУЧАСНОГО
МИСТЕЦТВА BIRUCHIY BOROWIEC «433-447»
У будівлі старого млину горить світло. Шумить річкова вода. Монтуються відео, розмішується фарба, натягуються полотна. Ведеться неперервний діалог. Створюються та відрефлексовуються змісти.
В останні роки арт-резиденція Biruchiy стала номадною та відбувається у різних містах та країнах, не в втрачаючи при цьому своєї першопочаткової концепції та атмосфери, за якими художники та художниці з усього світу їздять вже більше 17 років.
Цієї весни резиденція проходить у маленькому селищі Andrzejowa, де митцям та мисткиням з України, Польщі та Чехії було запропоновано попрацювати над локальним контекстом місцевості Borowiec, подумати над спільним минулим наших країн, віднайти колективні травми та пофантазувати над майбутнім, що чекає нас після закінчення війни.
Відлік часу для кожного українця тепер сприймається через підрахунок днів повномасштабної війни. 433-447 - саме на ці дні припала арт-резиденція BIRUCHIY BOROWIEC. Ще один відрізок життя, що був детермінований російською агресією. Сповнений очікування, болю, страху, надії, любові та фізичної неможливості відірватись від теми війни, котра пустила свої метастази у всі сфери життя.
Кожен із учасників та учасниць резиденції у тій чи іншій мірі рефлексував на тему вторгнення, самоідентифікації, розвінчання міфу про “руську культуру” та спектру травм, що залишила та щоденно продовжує залишати по собі війна.
Тут, в атмосфері тиші та затишку польського села, розмиваються кордони, зникає відчуття інакшості, “закордону”, наново відкривається спільність та близькість наших культур та традицій. Суттєва різниця полягає лише у безпечності неба та лісах, що не несуть загрози. Але ця безпека є як ніколи відносною. На цю тему у своїй серії робіт “Дозволені дороги” рефлексує фотографка Женя Лаптій. Переживши перші місяці війни в окупації, вона дивилась на замінування лісів та доріг у своєму рідному селі на Харківщині та усвідомлювала, що стає заручницею, втрачає свободу пересування знайомими з дитинства стежками. Адже там чатує смертельна небезпека.
Із рештками артефактів, що залишили по собі війни, працює художник APL315, знаходячи та розкопуючи історію під нашими ногами за допомогою металодетектору. Його інсталяція “TRYZUB” зроблена із обломків снарядів, куль та інших об'єктів, котрі художник знайшов на території резиденції і які назавжди залишили шрам у товщі землі.
Серія фотографій “Buffed and cropped traffic signs” Андрія Рачинського - це фіксація дійсності війни, історичний документ, що одночасно є колективним мистецьким твором. Зафарбовані та обрізані дорожні знаки як зброя проти ворога і полотно абстрактних плям по всій країні.
Відео “Watermill” Юрія Єфанова – це спогади про втрачений дім, що приходять до нас в ілюзорних снах. Пейзажі окупованих територій стираються з пам'яті і переходять на інший бік свідомості. Локація резиденції нагадала художнику вже бачені колись ландшафти, що через війну більше не можуть бути доступні.
У своєму живописному триптиху польский художник Blazej Rusin розмірковує про те, чим є українська душа, протиставляючи її такому популярному у європейській культурі понятті “ russian soul”.
Психологічні травми від війни та інструменти для процесу абстрагування у своїх роботах зобразили Анжеліка Єфанова та художник із Чехії Jan Zdvorak.
У своїй серії робіт “Sunflower life. What are you dying for?” Оксана Солоп використовує загальновідомий символ соняшника, надаючи йому нового жорсткого звучання та задаючись питанням: в ім'я чого вмирають росіяни?
Робота Юлії Данилевської створена під час окупації Херсону, у якій художниця порівнює українців з сірниками: тось ще цілий, а хтось вже "горить" на полі бою, змагаючись з ворогом, а частина нас вже вигоріла.
Про нікчемність міфу про російську культуру, колективну невіру та абсурдність вчинків нашого ворога порефлексували Аліна Якубенко, Нікіта Кравцов та новостворена арт-група “Сексуальні алкоголіки”. Арт-Група “Сексуальні алкоголіки”, Чорний пакет, 2023 Нікіта Кравцов, "...Unless I see in His hands the marks of the nails, and put my finger into the nail prints, and put my hand into His side, I will never believe..."
Фінальна виставка проєкту відбувається з 17 травня 2023 року у Muzeum Nadwiślańskie у містечку Kazimierzu Dolnym до 1 липня 2023 року.
Учасники резиденції BIRUCHIY BOROWIEC «437-447»
APL 315 (Одеса, Україна), Віктор Покиданець (Миколаїв, Україна), Blazej Rusin (Познань, Польща), Оксана Солоп (Харків, Україна), Євгенія Лаптій (Харків, Україна), Нікіта Кравцов (Ялта, Україна – Париж, Франція), Jan Zdvorak (Прага, Чехія), Наталія Маценко (Київ, Україна), Юрій Єфанов (Київ, Україна).
SEE YOU ON THE OTHER SIDE OF THE BORDER:
BIRUCHIY BOROWIEC SYMPOSIUM OF CONTEMPORARY ART "433-447"
The lights are on in the old mill building. Sound of the river. Videos are being edited, paint is being stirred, canvases are being stretched. An ongoing dialog is taking place. Meanings are created and reflected upon.
In recent years, the Biruchiy art residency has become nomadic and takes place in different cities and countries, without losing its original concept and atmosphere, which has been attracting artists from all over the world for over 17 years.
This spring, the residency takes place in the small village of Andrzejowa, where artists from Ukraine, Poland and the Czech Republic were invited to work on the local context of the Borowiec area, to reflect on the common past of our countries, to find collective traumas and to fantasize about the future that awaits us after the war.
The countdown for every Ukrainian is now perceived through the counting of days of full-scale war. 433-447 - these are the days of the BIRUCHIY BOROWIEC art residency. Another segment of life that was determined by russian aggression. Full of anticipation, pain, fear, hope, love, and the physical impossibility of detaching oneself from the topic of war, which has metastasized into all spheres of life.
Each of the participants of the residency reflected on the topic of invasion, self-identification, debunking the myth of "russian culture" and the spectrum of traumas that the war has left and continues to leave behind on a daily basis.
Here, in the atmosphere of peace and comfort of the Polish countryside, borders are blurred, the sense of otherness, of being "abroad" disappears, and the commonality and closeness of our cultures and traditions are rediscovered. The only significant difference is the safety of the sky and forests that do not pose a threat. But this security is more relative than ever. The photographer Yevgenia Laptiireflects on this topic in her series of works "Allowed roads". Having lived through the first months of the war under occupation, she looked at the mined forests and roads in her native village in the Kharkiv region and realized that she was becoming a hostage, losing her freedom of movement along the paths she had known since childhood. After all, there is a mortal danger there.
APL315 works with the remains of artifacts left behind by wars, finding and excavating the history under our feet with the help of a metal detector. His installation "TRYZUB" is made of fragments of shells, bullets and other objects that the artist found on the territory of the residency and which left a scar on the ground forever.
Andriy Rachinskiy’s series of photographs "Buffed and cropped traffic signs" is a record of the reality of war, a historical document that is also a collective artwork. Painted and cropped road signs as a weapon against the enemy and a canvas of abstract spots across the country.
Yuri Yefanov's video “Watermill” is a memory of a lost home that comes to us in illusory dreams. The landscapes of the occupied territories are erased from memory and move to the other side of consciousness. The location of the residency reminded the artist of landscapes he had seen once before, but which are no longer accessible due to the war.
In his painting triptych, artist from Poland Blazej Rusin reflects on what the Ukrainian soul is, contrasting it with the concept of "russian soul" that is so popular in European culture.
Angelica Yefanova and Czech artist Jan Zdvorak depicted the psychological trauma of war and the tools for the process of abstraction in their works.
In her series of works "Sunflower life. What are you dying for?" Oksana Solop uses the well-known symbol of the sunflower, giving it a new tough sound and asking the question: what are russians dying for?
Yulia Danylevska's work was created during the occupation of Kherson, in which the artist compares Ukrainians to matches: some are still intact, while others are already "burning" on the battlefield, fighting the enemy, and some of us have already burned out.
Alina Yakubenko, Nikita Kravtsov, and the newly formed art group Sexual Alcoholics reflected on the insignificance of the myth of Russian culture, collective disbelief, and the absurdity of our enemy's actions.
The final exhibition of the project will take place from May 17 till July 1, 2023 at the Muzeum Nadwiślańskie in Kazimierzu Dolnym.
